повидовбувати
ПОВИДОВБУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Видовбати все або багато чого-небудь. Знайшов [Чіпка] ножа, зліз на стілець, та й повидовбував очі в образа! (Мирний, II, 1954, 51).
2. діал. Виклювати все або багато чого-небудь. Хлопці, притримавши коней, мовчки подивились на те місце під могилою. Тут би їм гайвороння сьогодні вже й очі повидовбувало... (Гончар, II, 1959, 71).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повидовбую | повидовбуємо |
2 особа | повидовбуєш | повидовбуєте |
3 особа | повидовбує | повидовбують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повидовбував | повидовбували |
Жіночий рід | повидовбувала | |
Середній рід | повидовбувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повидовбуймо | |
2 особа | повидовбуй | повидовбуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повидовбувавши |