повикручуваний
ПОВИКРУЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повикручувати; // у знач. прикм. Вони розвішували її повикручуваний одяг на гіллях верби (Ле, Наливайко, 1957. 399); Якби так кожна присяга, що її парубок дає дівчині, мала мститись, то всі чоловіки ходили б з повикручуваними ногами й руками (Вільде, Сестри.., 1958, 85).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повикручуваний | повикручувана | повикручуване | повикручувані |
Родовий | повикручуваного | повикручуваної | повикручуваного | повикручуваних |
Давальний | повикручуваному | повикручуваній | повикручуваному | повикручуваним |
Знахідний | повикручуваний, повикручуваного | повикручувану | повикручуване | повикручувані, повикручуваних |
Орудний | повикручуваним | повикручуваною | повикручуваним | повикручуваними |
Місцевий | на/у повикручуваному, повикручуванім | на/у повикручуваній | на/у повикручуваному, повикручуванім | на/у повикручуваних |