повитрушувати
ПОВИТРУШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і без додатка. Витрусити все або багато чого-небудь. Як метіль, кинулась Марина і поприбирала, й повимітала, й повитрушувала, й повимивала (Н.-Лев., І, 1956, 99); Повитрушували з торби, що було, повечеряли (Вас., II, 1959, 157); Ось агітатор повитрушував останні папірці з кишені сюртука (Стельмах, І, 1962, 368); * Образно. - Позвозьте назад усі музеї та картини, а які німецькі чи італійські фашисти покрали й пограбували - повитрушуйте з їхніх душ (Ю. Янов., І, 1954, 93).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повитрушую | повитрушуємо |
2 особа | повитрушуєш | повитрушуєте |
3 особа | повитрушує | повитрушують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повитрушував | повитрушували |
Жіночий рід | повитрушувала | |
Середній рід | повитрушувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повитрушуймо | |
2 особа | повитрушуй | повитрушуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повитрушувавши |