повненький
ПОВНЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до повний. Чарочка моя кругленька, як я тебе люблю, що ти повненька! (Номис, 1864, № 11521); Дві Бочки їхало колись селом, Одна з горілкою повненька, Друга - порожня, тож слідком (Гл., Вибр., 1957, 44); - Отак! - клопочеться матуся, - який був хлопець: повненький, рум'яненький і на віщо звівся!? (Тесл., З книги життя, 1949, 78); То була людина немолодого вже віку, повненька з себе (Дн. Чайка, Тв., 1960, 44); На порозі в здивуванні стоїть невелика повненька дівчинка (Стельмах, II, 1962, 71).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | повненький | повненька | повненьке | повненькі |
Родовий | повненького | повненької | повненького | повненьких |
Давальний | повненькому | повненькій | повненькому | повненьким |
Знахідний | повненький, повненького | повненьку | повненьке | повненькі, повненьких |
Орудний | повненьким | повненькою | повненьким | повненькими |
Місцевий | на/у повненькому, повненькім | на/у повненькій | на/у повненькому, повненькім | на/у повненьких |