повсякчасно
ПОВСЯКЧАСНО. Присл. до повсякчасний. З думкою про тебе повсякчасно, про щастя жить, любов моя ясна, я пив душею світ, такий прекрасний, і слухав листя шум коло вікна... (Сос., Близька далина, 1960, 248); Сонце світить і не гасне, зорі сяють повсякчасно, не спливають плеса рік, - а народна сила й мудрість в світі житимуть повік (Забіла, У.. світ, 1960, 156).