повістяр
ПОВІСТЯР, а, ч. 1. Автор повістей. Мої батьки мешкали в 1860 - 1869 роках в будинку Леонтія Устияновича,.. батька Миколи Устияновича, славного повістяра і поета (У. Кравч., Вибр., 1958, 427); Хто в грудях почува пісень високий дар, Поет і повістяр, творець картин і статуй, Народу й Партії свойого серця жар Хай чесно віддає, бо він у них узятий (Рильський, III, 1961, 233).
2. рідко. Те саме, що оповідач 1. Даруйте свому [своєму] Соколові, що колись мав гострий зір, а тепер перевівся на балакучого повістяра (Кач., II, 1958, 7).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | повістяр | повістярі |
Родовий | повістяра | повістярів |
Давальний | повістяреві, повістяру | повістярам |
Знахідний | повістяра | повістярів |
Орудний | повістярем | повістярами |
Місцевий | на/у повістярі, повістяру, повістяреві | на/у повістярах |
Кличний | повістяре | повістярі |