повітатися
ПОВІТАТИСЯ, аюся, аєшся, док. Те саме, що привітатися. Увійшов Максим, повітався у хату, став струшувати з кобеняка сніг (Вас., І, 1959, 306); І Віра Устинівна ввійшла (ми встали всі і, повітавшись, сіли) (Тич., Зростай.., 1960, 64); Рясничка швидко опинилася коло чабанової хати і повіталася: - Добридень, сусідоньку! (Вовчок, Вибр., 1937, 217).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повітаюся | повітаємося |
2 особа | повітаєшся | повітаєтеся |
3 особа | повітається | повітаються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | повітався | повіталися |
Жіночий рід | повіталася | |
Середній рід | повіталося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | повітаймося | |
2 особа | повітайся | повітайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | повітавшись |