погарячкувати
ПОГАРЯЧКУВАТИ, ую, уєш, док. 1. Док. до гарячкувати. Павло збагнув, що погарячкував, тихо заговорив: - Спасибі вам за добре слово, Василино... (Кучер, Прощай.., 1957, 143).
2. Гарячкувати якийсь час. - Іване Володимировичу! Доволі, - розгубився отець Христофор. - Погарячкували, й годі (Довж., І, 1958, 417).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погарячкую | погарячкуємо |
2 особа | погарячкуєш | погарячкуєте |
3 особа | погарячкує | погарячкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погарячкував | погарячкували |
Жіночий рід | погарячкувала | |
Середній рід | погарячкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погарячкуймо | |
2 особа | погарячкуй | погарячкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | погарячкувавши |