погоджатися
ПОГОДЖАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., рідко, ПОГОДИТИСЯ, джуся, дишся, док., розм. 1. Те саме, що миритися 1. Може, ти, може, я провинили в слові,.. Прогнівайся, я замовчу, собі покорімся, Без сусідів поговору самі погодімся (Пісні та романси.., II, 1956, 54); Так пробуде [у опришка гуцул] якийсь час, доки там роди посварені якось не погодяться (Фр., IV, 1950, 500).
2. Жити в згоді, мирі; уживатися. Студенти ніяк не могли погодиться між собою (Н.-Лев., І, 1956, 339).
3. Домовлятися з ким-небудь про щось. Погодились брати хуру, та підвод [підвід] нема (Сл. Гр.); Погодились на тому, що весілля.. відбудеться ще в батьківському домі (Вільде, Сестри.., 1958, 503).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погоджаюся | погоджаємося |
2 особа | погоджаєшся | погоджаєтеся |
3 особа | погоджається | погоджаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погоджатимуся | погоджатимемося |
2 особа | погоджатимешся | погоджатиметеся |
3 особа | погоджатиметься | погоджатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погоджався | погоджалися |
Жіночий рід | погоджалася | |
Середній рід | погоджалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погоджаймося | |
2 особа | погоджайся | погоджайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | погоджаючись | |
Минулий час | погоджавшись |