погоджувати
ПОГОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОГОДИТИ, джу, диш, док., перех. 1. Одержувати чиє-небудь схвалення, згоду на щось; узгоджувати. - Дозвольте, а з ким ви цей лозунг погодили, Іване Володимировичу? - спитав Мічуріна Рябов (Довж., І, 1958, 461); - Ящук найбільше сварився за те, що я не прийшов до нього ще раз погодити статтю (Жур., Вел. розмова, 1955, 29); // Обговорюючи що-небудь, приходити до єдиної думки. Ми, пригадую, ніяк не могли погодити між собою питання: «Мистецтво кіно чи ні?» (Ю. Янов., II, 1958, 10).
2. Приводити у відповідність з чим-небудь, установлювати потрібне співвідношення; координувати. Значення нервової системи полягає в тому, що вона регулює і погоджує роботу всіх органів, пристосовує її до умов середовища (Анат. і фізіол. люд., 1957, 140); Палкая козачка поладила й погодила усе так, як бажалося її душеньці (Вовчок, І, 1955, 322); Погодити грошові надходження з витратами.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погоджую | погоджуємо |
2 особа | погоджуєш | погоджуєте |
3 особа | погоджує | погоджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погоджуватиму | погоджуватимемо |
2 особа | погоджуватимеш | погоджуватимете |
3 особа | погоджуватиме | погоджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погоджував | погоджували |
Жіночий рід | погоджувала | |
Середній рід | погоджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погоджуймо | |
2 особа | погоджуй | погоджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | погоджуючи | |
Минулий час | погоджувавши |