погудіти
ПОГУДІТИ і ПОГУСТИ, гуду, гудеш, док. Гудіти, густи якийсь час. Хіба де довга оса пролетить, погуде, пов'ється над тим місцем і полетить геть (Мирний, IV, 1955, 83); Козаки, так як тії бджоли од кропила, погудуть та й осядуть (П. Куліш, Вибр., 1969, 158); Голова зборів Микола Шаповал не квапився. - Нехай погудуть трохи, - сказав він Пастухову (Автом., В. Кошик, 1954, 54); Розмовляти по ньому [телефону] було ніяк, слова не виходили, та чи це вже так важливо? Головне, що погудіти - просто: гу-гу-гу! - можна було, скільки душа твоя забажає (Гончар, IV, 1960, 78).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погуду | погудемо |
2 особа | погудеш | погудете |
3 особа | погуде | погудуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | погудів | погуділи |
Жіночий рід | погуділа | |
Середній рід | погуділо | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | погудімо | |
2 особа | погуди | погудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | погудівши |