подарований
ПОДАРОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до подарувати. В госпіталі було тепло і зеленіли українські столітники, подаровані шефами (Гончар, III, 1959,180); Мертва й похована ти [мріє], моя люблена, он уже хрест над тобою. Кожна ураза тобі подарована, мир нехай буде між нами (Л. Укр., І, 1951, 219); // у знач. прикм. Надів [Микола] подаровані чоботи, за шапку та й гайда (Тесл., З книги життя, 1949, 41); // подаровано, безос. присудк. сл. Мене їй [пані] подаровано (Вовчок, І, 1955, 259); Мотоцикла їй було подаровано, коли її мобілізували.. до цього зовсім не промислового району (Ю. Янов., II, 1954, 131).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | подарований | подарована | подароване | подаровані |
Родовий | подарованого | подарованої | подарованого | подарованих |
Давальний | подарованому | подарованій | подарованому | подарованим |
Знахідний | подарований, подарованого | подаровану | подароване | подаровані, подарованих |
Орудний | подарованим | подарованою | подарованим | подарованими |
Місцевий | на/у подарованому, подарованім | на/у подарованій | на/у подарованому, подарованім | на/у подарованих |