подачка
ПОДАЧКА, и, ж. 1. Їжа, кинута собаці або іншій тварині. Собака на льоту вхопив подачку.
2. перен. Те, що дають, жертвують кому-небудь з жалю або з ласки, з милості; пожертвування. Дуже часто буває, що фабрикант намагається всіма силами одурити робітників, виставити себе їх благодійником, прикрити свою експлуатацію робітників якоюсь пустою подачкою.. (Ленін, 4, 1969, 282); Охороною феодальних привілеїв і подачками царський уряд перетворював місцевих феодалів на своїх вірних слуг (Іст. СРСР, II, 1957, 276); *У порівн. ..робітники повинні просити у хазяїна допомоги, немов подачки (Ленін, 2, 1969, 51).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | подачка | подачки |
Родовий | подачки | подачок |
Давальний | подачці | подачкам |
Знахідний | подачку | подачки |
Орудний | подачкою | подачками |
Місцевий | на/у подачці | на/у подачках |
Кличний | подачко | подачки |