пожовтіти
ПОЖОВТІТИ, ію, ієш. Док. до жовтіти. Як блідную покаже осінь твар І спіла овощ пожовтіє, Він трусить яблука і сушить на узвар (Бор., Тв., 1957, 58); Вони [гроші].. вже вилиняли й пожовтіли, припали пилом (Кучер, Трудна любов, 1960, 528); Хліба під сонцем пожовтіли (Нагн., Вибр., 1957, 137); Пожовтіла вже трава, загубила вроду (Сос., Щастя.., 1962, 85); - Кругле рожеве личко витяглося, щоки запали, поблідли.., пожовтіли (Мирний, IV, 1955, 76); Багряно кров проступає крізь бинти. Лице так страшно пожовтіло (Сос., II, 1958, 411); В саме серце вразила Теодосія Іванкова страта. За ці півдня Теодосій осунувся, пожовтів (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 358).
Пожовтіти від злості (від заздрості, досади і т. ін. ) - стати жовтим від роздратування, невдоволення ким-, чим-небудь. Ще більше пожовтів [Жолкевський] від злості, коли побачив по очах пані, що вона задоволена з гетьманової прикрості й козакового зухвальства (Ле, Наливайко, 1957, 22).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожовтію | пожовтіємо |
2 особа | пожовтієш | пожовтієте |
3 особа | пожовтіє | пожовтіють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пожовтів | пожовтіли |
Жіночий рід | пожовтіла | |
Середній рід | пожовтіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пожовтіймо | |
2 особа | пожовтій | пожовтійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пожовтівши |