позавчорашній
ПОЗАВЧОРАШНІЙ, я, є. Який був, відбувався, виготовлявся і т. ін. позавчора, два дні тому. Думав [Давид] про Матюху з його компанією, про позавчорашній сход, про збори в себе в хаті (Головко, II, 1957, 78); Майбородиха дістала .. дві проскури, ще позавчорашні (Н.-Лев., IV, 1956, 283); // у знач. ім. позавчорашнє, нього, с. Те, що було, відбувалось, мало місце і т. ін. позавчора, два дні тому. - Ходи зо мною до саду їсти винограду. - А не страшно, Лисичко, після позавчорашнього? (Фр., IV, 1950, 76).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позавчорашній | позавчорашня | позавчорашнє | позавчорашні |
Родовий | позавчорашнього | позавчорашньої | позавчорашнього | позавчорашніх |
Давальний | позавчорашньому | позавчорашній | позавчорашньому | позавчорашнім |
Знахідний | позавчорашній, позавчорашнього | позавчорашню | позавчорашнє | позавчорашні, позавчорашніх |
Орудний | позавчорашнім | позавчорашньою | позавчорашнім | позавчорашніми |
Місцевий | на/у позавчорашньому, позавчорашнім | на/у позавчорашній | на/у позавчорашньому, позавчорашнім | на/у позавчорашніх |