позакручуваний
ПОЗАКРУЧУВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до позакручувати. Біля дверей два здоровенні вузлища лежать, в рядна позакручувані (Тют., Вир, 1964, 168); Ястшембський, .. з русявими завитими кучерями, з вусами, позакручуваними в кільця, не оступався од панни Броніслави ні на ступінь (Н.-Лев., II, 1956, 77).
2. у знач. прикм. Який має вигляд спіралі. Дівчинка.. тягла за собою на віз кілька.. довгих лозин [винограду] з делікатним лапатим листом та позакручуваними тоненькими вусиками (Коцюб., І, 1955, 192); Невістці Маріоли буде вже добре понад сорок, але кучері в неї ще чорні та позакручувані (Вільде, Сестри.., 1958, 322).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позакручуваний | позакручувана | позакручуване | позакручувані |
Родовий | позакручуваного | позакручуваної | позакручуваного | позакручуваних |
Давальний | позакручуваному | позакручуваній | позакручуваному | позакручуваним |
Знахідний | позакручуваний, позакручуваного | позакручувану | позакручуване | позакручувані, позакручуваних |
Орудний | позакручуваним | позакручуваною | позакручуваним | позакручуваними |
Місцевий | на/у позакручуваному, позакручуванім | на/у позакручуваній | на/у позакручуваному, позакручуванім | на/у позакручуваних |