позамурзуваний
ПОЗАМУРЗУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до позамурзувати і позамурзуватися. Діти, як опудала, позамурзувані ходять (Сл. Гр.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позамурзуваний | позамурзувана | позамурзуване | позамурзувані |
Родовий | позамурзуваного | позамурзуваної | позамурзуваного | позамурзуваних |
Давальний | позамурзуваному | позамурзуваній | позамурзуваному | позамурзуваним |
Знахідний | позамурзуваний, позамурзуваного | позамурзувану | позамурзуване | позамурзувані, позамурзуваних |
Орудний | позамурзуваним | позамурзуваною | позамурзуваним | позамурзуваними |
Місцевий | на/у позамурзуваному, позамурзуванім | на/у позамурзуваній | на/у позамурзуваному, позамурзуванім | на/у позамурзуваних |