позаплутуваний
ПОЗАПЛУТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до позаплутувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позаплутуваний | позаплутувана | позаплутуване | позаплутувані |
Родовий | позаплутуваного | позаплутуваної | позаплутуваного | позаплутуваних |
Давальний | позаплутуваному | позаплутуваній | позаплутуваному | позаплутуваним |
Знахідний | позаплутуваний, позаплутуваного | позаплутувану | позаплутуване | позаплутувані, позаплутуваних |
Орудний | позаплутуваним | позаплутуваною | позаплутуваним | позаплутуваними |
Місцевий | на/у позаплутуваному, позаплутуванім | на/у позаплутуваній | на/у позаплутуваному, позаплутуванім | на/у позаплутуваних |