позлоститися
ПОЗЛОСТИТИСЯ, ощуся, остишся, док. Злоститися якийсь час. - Димцьо позлоститься і перестане, я його знаю (Фр., III, 1950, 279).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позлощуся | позлостимося |
2 особа | позлостишся | позлоститеся |
3 особа | позлоститься | позлостяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | позлостився | позлостилися |
Жіночий рід | позлостилася | |
Середній рід | позлостилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | позлостімося | |
2 особа | позлостися | позлостіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | позлостившись |