позолочений
ПОЗОЛОЧЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до позолотити. Оглядаємо сувеніри.. Маленькі золоті кораблики з парусами та всіма снастями, зроблені, очевидно, з срібла й потім позолочені, вражають своєю філігранністю (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 33); Прощайте, ниви. Котіть собі шум свій на позолочених сонцем хребтах (Коцюб., II, 1955, 233).
2. у знач. прикм. Покритий позолотою. Виблискує вбрання на ялинці, під ялинкою парти; на парті позолочені та кольорові обрізки з паперу (Вас., III, 1960, 118); По ній [жилетці].. звисав товстий золотий чи позолочений ланцюжок від годинника (Коз., Блискавка, 1962, 50); - Словом, ви не романтик? - Люблю, грішник, звичайність. У кожній підкресленій незвичайності я бачу щось фальшиве... позолочене... (Мур., Свіже повітря.., 1962, 6).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | позолочений | позолочена | позолочене | позолочені |
Родовий | позолоченого | позолоченої | позолоченого | позолочених |
Давальний | позолоченому | позолоченій | позолоченому | позолоченим |
Знахідний | позолочений, позолоченого | позолочену | позолочене | позолочені, позолочених |
Орудний | позолоченим | позолоченою | позолоченим | позолоченими |
Місцевий | на/у позолоченому, позолоченім | на/у позолоченій | на/у позолоченому, позолоченім | на/у позолочених |