покалятися
ПОКАЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Забруднитися чим-небудь. - Ви трошки покалялися, та нічого. Яшка виб'є (Мирний, І, 1954, 161); Відносив [Микольцьо] її одіж до шафи, держачи в протягнених руках, обережно,.. буцім якусь нечистоту, що боявся, аби нею не покалятися (Март., Тв., 1954, 439); Хто в болото лізе, той ся покаляє (Номис, 1864, .№ 5993).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покаляюся | покаляємося |
2 особа | покаляєшся | покаляєтеся |
3 особа | покаляється | покаляються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покалявся | покалялися |
Жіночий рід | покалялася | |
Середній рід | покалялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покаляймося | |
2 особа | покаляйся | покаляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покалявшись |