покозачення
ПОКОЗАЧЕННЯ, я, с. Дія за знач. покозачитися. Особливо цінним у Самовидця є те, що в масовому покозаченні населення він справедливо побачив прагнення селянства і міщанства знищити феодально-кріпосницький і національний гніт (Укр. іст. ж., 1, 1960, 115).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | покозачення | покозачення |
Родовий | покозачення | покозачень |
Давальний | покозаченню | покозаченням |
Знахідний | покозачення | покозачення |
Орудний | покозаченням | покозаченнями |
Місцевий | на/у покозаченні | на/у покозаченнях |
Кличний | покозачення | покозачення |