покозачитися
ПОКОЗАЧИТИСЯ, чуся, чишся, док. Стати козаком (у 1, 2 знач.). Повстанці нарешті зрозуміли, що їх не приймають [до реєстрів]. Мрія покозачитися розвіювалась (Панч, Гомон. Україна, 1954, 391); Щоб покозачитись, кажуть, буцім потрібно було лише проказати Оченаш, перехреститись і випити коряк горілки (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 73).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покозачуся | покозачимося |
2 особа | покозачишся | покозачитеся |
3 особа | покозачиться | покозачаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | покозачився | покозачилися |
Жіночий рід | покозачилася | |
Середній рід | покозачилося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | покозачмося | |
2 особа | покозачся | покозачтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | покозачившись |