поколошматити
ПОКОЛОШМАТИТИ, ачу, атиш, перех., розм. Док. до колошматити. Подряпані, закривавлені, з роз'юшеними носами.. бійці залишали поле бою. Двох гімназистів поколошматили так, що їх повезли додому на візниках (Добр., Ол. солдатики, 1961, 119).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколошмачу | поколошматимо |
2 особа | поколошматиш | поколошматите |
3 особа | поколошматить | поколошматять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколошматив | поколошматили |
Жіночий рід | поколошматила | |
Середній рід | поколошматило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколошматьмо | |
2 особа | поколошмать | поколошматьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поколошмативши |