поколювати
ПОКОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., перех. Колоти злегка або час від часу, спричиняючи біль, неприємні відчуття, пощипуючи і т. ін. Холодок забирався під одяг і неприємно поколював тіла, за ніч звиклі до теплого ліжка (Шовк., Інженери, 1935, 158); * У порівн. Кров відлила їй від обличчя, груди ніби хто поколював голочками (Тют., Вир, 1964, 507); // безос. Поколює в грудях.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколюю | поколюємо |
2 особа | поколюєш | поколюєте |
3 особа | поколює | поколюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколюватиму | поколюватимемо |
2 особа | поколюватимеш | поколюватимете |
3 особа | поколюватиме | поколюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поколював | поколювали |
Жіночий рід | поколювала | |
Середній рід | поколювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поколюймо | |
2 особа | поколюй | поколюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поколюючи | |
Минулий час | поколювавши |