полакований
ПОЛАКОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до полакувати. Різьблений меблевий гарнітур, полакований під колір слонової кістки.., доповнювався книжковою шафою з томиками Мопассана, Генрі, Діккенса... (Грим., Незакінч. роман, 1962, 106); Готове пюре розливають в скляні або жерстяні полаковані зсередини банки, герметично закупорюють і стерилізують (Укр. страви, 1957, 297); // у знач. прикм. З притаманною всім селюкам цікавістю обмацувала [Ольга] полаковані школярські лави (Кач., II, 1958, 31); // полаковано, безос. присудк. сл. Чуб йому блищав по обидва боки проділу, немов його було полаковано (Мик., II, 1957, 61).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | полакований | полакована | полаковане | полаковані |
Родовий | полакованого | полакованої | полакованого | полакованих |
Давальний | полакованому | полакованій | полакованому | полакованим |
Знахідний | полакований, полакованого | полаковану | полаковане | полаковані, полакованих |
Орудний | полакованим | полакованою | полакованим | полакованими |
Місцевий | на/у полакованому, полакованім | на/у полакованій | на/у полакованому, полакованім | на/у полакованих |