поливальник
ПОЛИВАЛЬНИК, а, ч. Той, хто займається поливанням полів, доріг і т. ін. Центральною фігурою в зрошуваному землеробстві є поливальник і машиніст дощувальних машин (Рад. Укр., 24.III 1967, 1); Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Янов., II, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | поливальник | поливальники |
Родовий | поливальника | поливальників |
Давальний | поливальникові, поливальнику | поливальникам |
Знахідний | поливальника | поливальників |
Орудний | поливальником | поливальниками |
Місцевий | на/у поливальнику, поливальникові | на/у поливальниках |
Кличний | поливальнику | поливальники |