полоззя
ПОЛОЗЗЯ, я, с. Збірн. до полоз1 1. Стояли морози, сніги лежали білі.. Під ногами співає, під саньми тріскотить, ніби хтось сипле під полоззя жменями пістони (Вас., II, 1959, 143); Незабаром і справді до них долинуло хропіння коней, шерхіт полоззя на снігу, вйокання (Сміл., Сад, 1952, 30); Заскрипіло полоззя, тройка помчала далі, а солдат ще довго стояв на місці (Шиян, Гроза.., 1956, 159).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полоззя | полоззя |
Родовий | полоззя | полоззів |
Давальний | полоззю | полоззям |
Знахідний | полоззя | полоззя |
Орудний | полоззям | полоззями |
Місцевий | на/у полоззі | на/у полоззях |
Кличний | полоззя | полоззя |