полошити
ПОЛОШИТИ, лошу, лошиш, недок., перех., розм. Те саме, що полохати. Бронко встав і пішов, жбурнувши для чогось камінець в ріку, хоч і пам'ятав, що Борис не любить, щоб йому полошили рибу (Вільде, Сестри.., 1958, 258); Я сходив гірських доріг немало,.. Полошив орлів над перевалом, На Говерлу пробивавсь крізь тучі (Нагн., Вибр., 1957, 54); * Образно. Навкруги лунали музики, дудніли бубни і полошили нічну тишу п'яні пісні (Коцюб., II, 1955, 31).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полошу | полошимо |
2 особа | полошиш | полошите |
3 особа | полошить | полошать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полошитиму | полошитимемо |
2 особа | полошитимеш | полошитимете |
3 особа | полошитиме | полошитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | полошив | полошили |
Жіночий рід | полошила | |
Середній рід | полошило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | полошімо | |
2 особа | полоши | полошіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | полошачи | |
Минулий час | полошивши |