полігонометрія
ПОЛІГОНОМЕТРІЯ, -ї, ж. Один із методів геодезичних робіт; вимірювання на місцевості довжин, послідовно пов'язаних між собою прямих ліній та горизонтальних кутів між ними; в результаті вимірювань та обчислень одержують координати пунктів. ** Підземна полігонометрія – основний спосіб створення підземних маркшейдерських опорних мереж; оснований на прокладенні підземних полігонометричних теодолітних ходів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полігонометрія | полігонометрії |
Родовий | полігонометрії | полігонометрій |
Давальний | полігонометрії | полігонометріям |
Знахідний | полігонометрію | полігонометрії |
Орудний | полігонометрією | полігонометріями |
Місцевий | на/у полігонометрії | на/у полігонометріях |
Кличний | полігонометріє | полігонометрії |