помаячити
ПОМАЯЧИТИ 1, ячу, ячиш і ПОМАЯЧІТИ, ію, ієш, док. 1. Док.до маячити 1 і маячіти. [Марта:] А де ж мій Петрович? [Сава:] Он помаячів (Мороз, П'єси, 1959, 227); Поїхали жниварки, помаячили білими хустками в'язальниці (Цюпа, Назустріч.., 1958, 353).
2. Маячити, маячіти якийсь час. - Біжи швидше та помаяч шапкою. Нехай сюди завертають (Добр., Очак. розмир, 1965, 242).
ПОМАЯЧИТИ2, ячу, ячиш, док., діал. Помарити.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помаячу | помаячимо |
2 особа | помаячиш | помаячите |
3 особа | помаячить | помаячать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | помаячив | помаячили |
Жіночий рід | помаячила | |
Середній рід | помаячило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | помаячімо | |
2 особа | помаячи | помаячіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | помаячивши |