пометикувати
ПОМЕТИКУВАТИ, ую, уєш, док., перех. і неперех., розм. Метикувати якийсь час. - Се таке, що треба про нього добре пометикувати... (Мирний, IV, 1955,
359); По закінченні роботи підійду до .. Михайлюка, нашого ж робітника, і по дорозі додому ми разом пометикуємо над однією заковикою (Рад. Укр., 30.III 1971, 2).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пометикую | пометикуємо |
2 особа | пометикуєш | пометикуєте |
3 особа | пометикує | пометикують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пометикував | пометикували |
Жіночий рід | пометикувала | |
Середній рід | пометикувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пометикуймо | |
2 особа | пометикуй | пометикуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пометикувавши |