понастромлювати
ПОНАСТРОМЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ПОНАСТРОМЛЯТИ, яю, яєш, док., перех. 1. Настромити багато чого-небудь на щось. Спинка канапи та стільців була вирізана такими фігурами, неначе хто понастромлював зверху на їх рядки грибів (Н.-Лев., III, 1956, 39); На бересті, що стояв поруч, дядя Василь просто на тонкі гілочки понастромлював скибочки хліба (Дор., Не повтори.., 1968, 163).
2. Застромити багато чогось у що-небудь. Раз Уляна пішла кудись до сусідки, чи що - діти давай бавитися з Андрійком: геть йому квасолі у ніс понастромляли (Коцюб., І, 1955, 440).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понастромлюю | понастромлюємо |
2 особа | понастромлюєш | понастромлюєте |
3 особа | понастромлює | понастромлюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понастромлював | понастромлювали |
Жіночий рід | понастромлювала | |
Середній рід | понастромлювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понастромлюймо | |
2 особа | понастромлюй | понастромлюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понастромлювавши |