понатяганий
ПОНАТЯГАНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатягати1. Мовчки, з понатяганими луками, з блискучими топорами і списами тухольці зближалися в ряді до боярських дружинників (Фр., VI, 1951, 75).
ПОНАТЯГАНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до понатягати 2.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | понатяганий | понатягана | понатягане | понатягані |
Родовий | понатяганого | понатяганої | понатяганого | понатяганих |
Давальний | понатяганому | понатяганій | понатяганому | понатяганим |
Знахідний | понатяганий, понатяганого | понатягану | понатягане | понатягані, понатяганих |
Орудний | понатяганим | понатяганою | понатяганим | понатяганими |
Місцевий | на/у понатяганому, понатяганім | на/у понатяганій | на/у понатяганому, понатяганім | на/у понатяганих |