поневірятися
ПОНЕВІРЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок. 1. Терпіти труднощі, зазнавати мук, знущань. Нехай мене лучче [краще] понесуть на марах, ніж я маю поневірятись та терпіти од своїх дітей, од своєї рідні! (Н.-Лев., II, 1956, 21); Я сам родом з-під Дрогобича, разом з батьком давно ще подався в Америку на заробітки і з того часу поневіряюсь... (Цюпа, Назустріч.., 1958, 100); - О діти, діти! На буряки, пузатим служить, весь вік поневірятись по наймах... За що? (Кос., Новели, 1962, 13); * Образно. Тепер я на який час покинула перекладати, - нехай-но ще дещо своє покінчу, а то так бідне поневіряється (Л. Укр., V, 1956, 33).
2. ким, над ким, діал. Знущатися. Мало ще мною люди поневірялися, всю силу забрали, всю кров виссали, а тепер ще дитину оддай їм... Не дочекають... (Коцюб., II, 1955, 14); [Хвилимон (одпихає стражників) :] Люде добрі, громадяне!.. Та доки ж поневірятиметься над нами всяка погань?.. (Кроп., IV, 1959, 308).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поневіряюся | поневіряємося |
2 особа | поневіряєшся | поневіряєтеся |
3 особа | поневіряється | поневіряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поневірятимуся | поневірятимемося |
2 особа | поневірятимешся | поневірятиметеся |
3 особа | поневірятиметься | поневірятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поневірявся | поневірялися |
Жіночий рід | поневірялася | |
Середній рід | поневірялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поневіряймося | |
2 особа | поневіряйся | поневіряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поневіряючись | |
Минулий час | поневірявшись |