понімечити
ПОНІМЕЧИТИ див. понімечувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понімечу | понімечимо |
2 особа | понімечиш | понімечите |
3 особа | понімечить | понімечать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | понімечив | понімечили |
Жіночий рід | понімечила | |
Середній рід | понімечило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | понімечмо | |
2 особа | понімеч | понімечте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | понімечивши |