пооббирати
ПООББИРАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Обібрати, очистившиі багато чого-небудь. Кругом їх [вуликів] пообкошує [батько], сухе пооббирає; тим часом нові улії стружє, споряджає (Барв., Опов.., 1902, 144); Навесні з цих [плодожерки] яєчок виплоджувалася ненажерлива гусінь, що поїдала яблука. А старенька бабуся не мала сил пооббирати кубельця (Вишня, II, 1956, 320).
2. розм. Зняти верхній покрив, лушпайки, обчистити багато чого-небудь. Пооббирати картоплю.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пооббираю | пооббираємо |
2 особа | пооббираєш | пооббираєте |
3 особа | пооббирає | пооббирають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пооббирав | пооббирали |
Жіночий рід | пооббирала | |
Середній рід | пооббирало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пооббираймо | |
2 особа | пооббирай | пооббирайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пооббиравши |