пообкладати
ПООБКЛАДАТИ, аю, аєш, док., перех. Обкласти кого-, що-небудь чимсь (про кожного з багатьох); обкласти кого-, що-небудь багатьма предметами. В селі стояв запах прілого моху, що ним дбайливі господарі пообкладали стіни хат (Чорн., Потік.., 1956, 4); - І на бісового батька все те тобі здалось? Бач, пообкладав себе.. книжками (Н.-Лев., І, 1956, 402).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообкладаю | пообкладаємо |
2 особа | пообкладаєш | пообкладаєте |
3 особа | пообкладає | пообкладають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пообкладав | пообкладали |
Жіночий рід | пообкладала | |
Середній рід | пообкладало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пообкладаймо | |
2 особа | пообкладай | пообкладайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пообкладавши |