пообмотуваний
ПООБМОТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообмотувати. Під свитиною [у Марка] ватяна кацавейка, чоботи добрячими ганчірками пообмотувані (Тют., Вир, 1964, 481).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пообмотуваний | пообмотувана | пообмотуване | пообмотувані |
Родовий | пообмотуваного | пообмотуваної | пообмотуваного | пообмотуваних |
Давальний | пообмотуваному | пообмотуваній | пообмотуваному | пообмотуваним |
Знахідний | пообмотуваний, пообмотуваного | пообмотувану | пообмотуване | пообмотувані, пообмотуваних |
Орудний | пообмотуваним | пообмотуваною | пообмотуваним | пообмотуваними |
Місцевий | на/у пообмотуваному, пообмотуванім | на/у пообмотуваній | на/у пообмотуваному, пообмотуванім | на/у пообмотуваних |