поперхнутися
ПОПЕРХНУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Задихнувшись, закашлятися від попадання їжі, води і т. ін. в дихальне горло. Голосне кахикання почулося з краю довгого столу. Це поперхнувся борщем майстер Лелека (Донч., І, 1956, 79); Садовський поперхнувся рибою і артистично закашляв (Сміл., Пов. і опов., 1949, 64); Йонька поперхнувся димом (Тют., Вир, 1964, 442); «Кхи-кхи!» поперхнувся дід їдким димом самосаду (Вол., Самоцвіти, 1952, 20); * Образно. Кулемет поперхнувся, закашлявся і замовк (Трип., Дорога.., 1945, 63).
2. Відчути нестачу повітря від напливу якогось гострого почуття, сміху, плачу і т. ін. Віктор від несподіванки та подиву аж поперхнувсь. Через те і не встиг нічого спитати (Головко, І, 1957, 459); Парубок.. дивиться на Плачинду і, коли той поперхнувся злістю, удавано, з зітханням відповідає: - Хоч лайте, хоч не лайте, а печінку бережіть (Стельмах, І, 1962, 26); Академік посміхнувся, а Пилип Пилипович навіть поперхнувся від сміху (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 194).
@ Поперхнутися словом - замовкнути на слові, не вимовити якогось слова. - А в нас плужок на печі єсть!.. - А бандит питає: - Який там плужок? Він не стріляє часом? - Чую: поперхнувся тато словом - мабуть, хотів удати посмішку (Донч., VI, 1957, 98); Панна Ярина.. аж поперхнулась тим сердитим і зневажливим словом, котрим хотіла була дати одкоша молоденькому нахабі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 146).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поперхнуся | поперхнемося |
2 особа | поперхнешся | поперхнетеся |
3 особа | поперхнеться | поперхнуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поперхнувся | поперхнулися |
Жіночий рід | поперхнулася | |
Середній рід | поперхнулося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поперхнімося | |
2 особа | поперхнися | поперхніться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поперхнувшись |