поплескувати
ПОПЛЕСКУВАТИ і ПОПЛІСКУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Утворювати чим-небудь сплески на воді час від часу. Через яку годину ми знову сиділи з Воблим у човні і, стиха попліскуючи весельцями, мовчки перепливали Рось (Вас., І, 1959, 147).
2. перех. і неперех. Плескати по чому-небудь час від часу. - Ой, баньку б з паром.. Лежиш на поличці і віничком, віничком себе поплескуєш... Красота! (Шиян, Гроза.., 1956, 128); Корова жує, а він обходить навколо неї, гладить, попліскує по відгодованих клубах (Сенч., Опов., 1959, 106).
3. неперех. Аплодувати час від часу. Гості поплескують їм [артистам], часом кидають їм квіти й ласощі (Л. Укр., III, 1952, 447).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплескую | поплескуємо |
2 особа | поплескуєш | поплескуєте |
3 особа | поплескує | поплескують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплескуватиму | поплескуватимемо |
2 особа | поплескуватимеш | поплескуватимете |
3 особа | поплескуватиме | поплескуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплескував | поплескували |
Жіночий рід | поплескувала | |
Середній рід | поплескувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплескуймо | |
2 особа | поплескуй | поплескуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | поплескуючи | |
Минулий час | поплескувавши |