поплямкати
ПОПЛЯМКАТИ, аю, аєш, док. Плямкнути кілька разів; плямкати якийсь час. Узяв він пляшку, налив чарку, вилив у рот, кутуляв, кутуляв, розводивши якось чудно очима, ковтнув, поплямкав (Мирний, І, 1949, 245); Туманов, що сидів над розпочатою банкою консервів, якось насторожено поплямкав губами. Солодкий присмак заставив його упустити консерви (Панч, І, 1956, 125).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплямкаю | поплямкаємо |
2 особа | поплямкаєш | поплямкаєте |
3 особа | поплямкає | поплямкають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поплямкав | поплямкали |
Жіночий рід | поплямкала | |
Середній рід | поплямкало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поплямкаймо | |
2 особа | поплямкай | поплямкайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поплямкавши |