пополоханий
ПОПОЛОХАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до пополохати; // у знач. прикм. Тут пополохані корови, там підкрадаються тіні по землі (Ю. Янов., V, 1959, 131).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пополоханий | пополохана | пополохане | пополохані |
Родовий | пополоханого | пополоханої | пополоханого | пополоханих |
Давальний | пополоханому | пополоханій | пополоханому | пополоханим |
Знахідний | пополоханий, пополоханого | пополохану | пополохане | пополохані, пополоханих |
Орудний | пополоханим | пополоханою | пополоханим | пополоханими |
Місцевий | на/у пополоханому, пополоханім | на/у пополоханій | на/у пополоханому, пополоханім | на/у пополоханих |