попорядкувати
ПОПОРЯДКУВАТИ, ую, уєш. Док. до порядкувати. [Мартин:] Осьма година, а ти ще не встиг тут попорядкувати! (Фр., IX, 1952, 361); Тривайте, братчики, не так ми сидимо, Ось зараз я попорядкую... (Гл., Тв., 1951, 98); - Ну, поведи ж нас, розумнице, покажи все й попорядкуй, бо тебе батько тут головою настановив (Стар., Облога.., 1961, 64); Василько вичікував, коли розійдуться робітники. Сьогодні він востаннє попорядкує так у колибі, щоб люди про нього добре пам'ятали, і піде (Турч., Зорі.., 1950, 340); * Образно. [Xрапко:] Прибадьорись лишень, Василю! попорядкуй у своїй голові. То з переляку твої думки урозтіч розлетілися (Мирний, V, 1955, 203).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попорядкую | попорядкуємо |
2 особа | попорядкуєш | попорядкуєте |
3 особа | попорядкує | попорядкують |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попорядкував | попорядкували |
Жіночий рід | попорядкувала | |
Середній рід | попорядкувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попорядкуймо | |
2 особа | попорядкуй | попорядкуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попорядкувавши |