попоскрипіти
ПОПОСКРИПІТИ, плю, пиш; мн. попоскриплять; док., розм. Скрипіти тривалий час. Остяк заскрипів й увесь похитнувся. - Скрипиш?.. Скрипи! Ще попоскрипиш, поки змилосердиться над тобою вітер та кине об землю, а на людську ласку не покладайся (Л. Янов., І, 1959, 317).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попоскриплю | попоскрипимо |
2 особа | попоскрипиш | попоскрипите |
3 особа | попоскрипить | попоскриплять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попоскрипів | попоскрипіли |
Жіночий рід | попоскрипіла | |
Середній рід | попоскрипіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попоскрипімо | |
2 особа | попоскрипи | попоскрипіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попоскрипівши |