попровадити
ПОПРОВАДИТИ, джу, диш, док., перех., розм. Повести, провести або потягти силою, відпровадити, відправити кого-, що-небудь кудись. Взявши Гриця попід руку, як дівчину до танцю, Нікодим попровадив його до кімнати, де сиділо товариство (Фр., III, 1950, 316); - Ходім, синочку, ходім до пана! - одно провадила Іваниха, заливаючись слізьми. Син взяв її за руку і попровадив з двора на вулицю (Л. Укр., III, 1952, 558); Доїхали до губернського міста. В пересилку ввесь етап попровадили (Тесл., З книги життя, 1949, 210); Декого.. відразу ж зняли [гітлерівці] з машин, кудись грубо попровадили, як злочинців (Ле, Клен. лист, 1960, 135).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попроваджу | попровадимо |
2 особа | попровадиш | попровадите |
3 особа | попровадить | попровадять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попровадив | попровадили |
Жіночий рід | попровадила | |
Середній рід | попровадило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попровадьмо | |
2 особа | попровадь | попровадьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попровадивши |