попідкладати
ПОПІДКЛАДАТИ, аю, аєш, док., перех. Підкласти що-небудь (про багатьох); підкласти багато чогось. Десь за північ колона раптом зупинилась, і їздові попідкладали під колеса каміння, щоб підводи не скочувались униз і коні відпочили (Головко, III, 1959, 94); Жінки сплять, попідкладавши під голови мішки (Мушк., Чорний хліб, 1960, 184).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідкладаю | попідкладаємо |
2 особа | попідкладаєш | попідкладаєте |
3 особа | попідкладає | попідкладають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попідкладав | попідкладали |
Жіночий рід | попідкладала | |
Середній рід | попідкладало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідкладаймо | |
2 особа | попідкладай | попідкладайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попідкладавши |