попідколювати
ПОПІДКОЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. 1. Підколоти багато чого-небудь до чогось.
2. розм. Поранити чим-небудь гострим багато чогось. Пальці попідколювала (Сл. Гр.).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідколюю | попідколюємо |
2 особа | попідколюєш | попідколюєте |
3 особа | попідколює | попідколюють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попідколював | попідколювали |
Жіночий рід | попідколювала | |
Середній рід | попідколювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідколюймо | |
2 особа | попідколюй | попідколюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попідколювавши |