попідмітати
ПОПІДМІТАТИ, аю, аєш, док., перех. Підмести багато чого-небудь, у багатьох місцях. Попідмітати кімнати; Попідмітати на току; // Вимести все у багатьох місцях. Попідмітай стружки в цехах.
@ Наче (мов і т. ін. ) [хтось] попідмітав - усі зникли, звільнили якесь приміщення, місце, простір і т. ін. День видався ясний і тихий. Нічна завірюха вгамувалась, хмари наче хтось попідмітав віником, ласкаво пригріло сонце (Гур., Через замети, 1961, 92).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідмітаю | попідмітаємо |
2 особа | попідмітаєш | попідмітаєте |
3 особа | попідмітає | попідмітають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | попідмітав | попідмітали |
Жіночий рід | попідмітала | |
Середній рід | попідмітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | попідмітаймо | |
2 особа | попідмітай | попідмітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | попідмітавши |