порозкривати
ПОРОЗКРИВАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Розкрити все або багато чого-небудь; // Розгорнути (книжки, зошити і т. ін.). Вазочку помітила вона, коли підійшла до столу, щоб скласти альбоми, які порозкривала перед Василем (Грим., Незакінч. роман, 1962, 92).
2. Відкрити роти, дзьоби, очі (про людей, тварин). Вони [пташенята] сидітимуть кружка, повитягавши шиї і порозкривавши дзьобики (Тют., Вир, 1964, 202); Обоє вони міцно затиснули вуста, надмірно широко порозкривали очі, наче з переляку (Кучер, Трудна любов, 1960, 24).
3. Стягнувши, знявши ковдру і т. ін. з кого-, чого-небудь, розкрити всіх або багатьох, усе або багато чого-небудь.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозкриваю | порозкриваємо |
2 особа | порозкриваєш | порозкриваєте |
3 особа | порозкриває | порозкривають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | порозкривав | порозкривали |
Жіночий рід | порозкривала | |
Середній рід | порозкривало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | порозкриваймо | |
2 особа | порозкривай | порозкривайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | порозкривавши |